датчик

да́тчик

ач:иек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. датчик — -а, ч. Вхідна чутлива частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно переробленими на інші частини пристрою (фотоелементи, термопари, електромагнітні та п'єзоелектричні звукознімачі тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. датчик — 1. пристрій або речовина, в яких під впливом подразнень (випромінювання, темп.) від досліджуваного об'єкта відбуваються зміни, що дають інформацію про цей об'єкт; 2. елемент приладу або вимірювальної системи для перетворення вимірюваної величини на ін. Універсальний словник-енциклопедія
  3. датчик — ДА́ТЧИК, а, ч. Вхідна частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно переробленими на інші частини пристрою. Словник української мови в 11 томах
  4. датчик — да́тчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. датчик — зп., Т. банк <�даних>, ок. видавець <�даних>, зп. банкер. Словник синонімів Караванського
  6. датчик — Датчик — sensing element, detector, transducer` sensor — *Meßgeber, Geber, Fühler — первинний вимірювальний перетворювач величини, що вимірюється і контролюється, у вихідний сигнал для дистанційної передачі та використання в системах керування. Гірничий енциклопедичний словник