1. Орфоепічний словник української мови

денний

де́нний

[ден:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денний — порядок денний чи повістка денна? Часто помилково вживають словосполучення повістка денна. А як правильно? Коли йдеться про перелік питань, що їх обговорюють на зборах, засіданнях, треба використовувати зворот порядок денний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. денний — де́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. денний — -а, -е. 1》 Прикм. до день 1). 2》 Який буває, функціонує і т. ін. вдень; прот. нічний. 3》 Який відбувається, продукується і т. ін. протягом дня, припадає на один день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. денний — Де́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. денний — ДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до день 1. Денної пори, хоч і стрінемось, — тільки зглянемось, словечка не перемовимо, розійдемось (Вовчок, І, 1955, 128). 2. Який буває, функціонує і т. ін. вдень; протилежне нічний. Словник української мови в 11 томах
  6. денний — Денний, -а, -е Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. Св. П. І. кн. Мус. ІІІ. 8. Словник української мови Грінченка