державотворець
державотво́рець
[деиржавотвореиц']
-рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
державотво́рець
[деиржавотвореиц']
-рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў