добірний

добі́рний

[доуб’ірнией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добірний — (високої якості) відібраний, (перев. про людей) елітний, (зерно) ядренистий// як на підбір, один в один. Словник синонімів Полюги
  2. добірний — добі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. добірний — (- насіння) вибраний, найкращий, першосортний, відмінний, високоякісний; (смак) вишуканий; (овоч) чималий, великий, здоровий; (- лайку) непристойний. Словник синонімів Караванського
  4. добірний — -а, -е. 1》 Відібраний з-поміж інших як найкращий. || Першосортний, відмінний. 2》 Який відповідає високим вимогам; вишуканий. 3》 Великого розміру. 4》 розм. Непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. добірний — див. хороший Словник синонімів Вусика
  6. добірний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. добірний — Добі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. добірний — ДОБІ́РНИЙ, а, е. 1. Відібраний з числа інших як найкращий. У неділю рано-пораненьку Да збирав женці Коваленко. Ізбирав женці да всі молодії, Хлопці, дівчата все добірнії! (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  9. добірний — Добірний, -а, -е Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Кіевск. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55. Словник української мови Грінченка