домести

домести́

[домеисти]

иту, -еитеш, -еитеимо, -еитеите; мин. доум'іў, -меила; нак.ити, -еит'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домести — домести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домести — див. домітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домести — ДОМЕСТИ́ див. доміта́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. домести — Домести см. долітати. Словник української мови Грінченка