1. Орфоепічний словник української мови

допитуватися

допи́туватися

[допитуватиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитуватися — допи́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допитуватися — -уюся, -уєшся, недок., допитатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що-небудь. 2》 Відшукувати кого-, що-небудь розпитуванням. 3》 тільки недок. Пас. до допитувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допитуватися — див. вивідувати; шукати Словник синонімів Вусика
  4. допитуватися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. допитуватися — ДОПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що-небудь. — Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Вас. Словник української мови в 11 томах