доїхати
дої́хати
[доуйіхатие]
доуйіду, доуйідеиш; нак. доуйід', доуйід'теи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доїхати — дої́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- доїхати — див. доїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доїхати — Ду, -еш, док. Зрозуміти. Ну що, доїхав анекдот чи пояснити? Словник сучасного українського сленгу
- доїхати — (-їду, -їдеш) док.; мол. 1. до кого. Створити конфліктну ситуацію. ПСУМС, 23. 2. Досягти оргазму. Словник жарґонної лексики української мови
- доїхати — дої́хати кінця́, діал. 1. кому. Завдати великих неприємностей кому-небудь, ставити в безвихідне становище кого-небудь. А вже ж я тобі доїду кінця! (Укр.. присл..); — Вже ми тобі потому живо кінця доїдемо. Зазнаєш розкошів у сина і невістки (І. Фразеологічний словник української мови
- доїхати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- доїхати — Дої́хати, -ї́ду, -ї́деш; дої́дь, -ї́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доїхати — ДОЇ́ХАТИ див. доїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
- доїхати — Доїхати см. доїжджати [доїзджати]. Словник української мови Грінченка