духовність
духо́вність
[духоўн'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- духовність — духо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- духовність — -ності, ж. Абстр. ім. до духовний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- духовність — Духовість Словник чужослів Павло Штепа
- духовність — ДУХОВНІСТЬ — категорія людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення. Прояснення природи людського буття через категорії "дух" та "Д. Філософський енциклопедичний словник
- духовність — ДУХО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до духо́вний 1. Бодай не найважливішим завданням сучасного літературознавства є виявлення невичерпних скарбів духовності, людяності світової літератури (Рад. літ-во, 4, 1968, 14). Словник української мови в 11 томах