1. Орфоепічний словник української мови

життєрадісний

життєра́дісний

[жиет':еирад'існией]

м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєрадісний — життєра́дісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. життєрадісний — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. життєрадісний — Сонцелюбний, сповнений життя <�енергії, радости, веселощів>, фр. безтурботний, п! ЩАСЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. життєрадісний — -а, -е. Який любить життя, завжди радісний, веселий. || Який виражає радість, веселість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. життєрадісний — ВЕСЕ́ЛИЙ (сповнений веселощів, піднесеного настрою), ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, ПРЕВЕСЕ́ЛИЙ підсил. Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (О. Довженко); Ольга бігала весела, життєрадісна (Я. Словник синонімів української мови
  6. життєрадісний — ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, а, е. Який любить життя, завжди радісний, веселий. Здавалось, ось зараз з густих кущів вийде у вишиваній сорочці молода, красива, життєрадісна Мар’яна (Шиян, Гроза.., 1956, 546); // Який виражає радість, веселість. Словник української мови в 11 томах