1. Орфоепічний словник української мови

зажурений

зажу́рений

[зажуреинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажурений — зажу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зажурений — див. сумний Словник синонімів Вусика
  3. зажурений — Засмучений, сумний, невеселий, г. засумований; (спів) тужливий, зажурливий. Словник синонімів Караванського
  4. зажурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зажурити. 2》 у знач. прикм. Засмучений, сумний. || Який виражає зажуру, сум. || Пройнятий, сповнений зажурою, сумом; тужливий. Зажурений голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зажурений — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  6. зажурений — Зажу́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зажурений — ЗАЖУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зажури́ти. Зажурена недомаганням [нездужанням] дочки, мати часто питалася лікаря, що він думав про стан її здоров’я (Кобр., Вибр., 1954, 94); Поганий настрій огортав усіх. І навіть Вова.. Словник української мови в 11 томах