1. Орфоепічний словник української мови

заслужений

заслу́жений

[заслужеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслужений — заслу́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заслужений — (із заслугами) шановний, поважаний, шанований; (- кару) зароблений, належний. Словник синонімів Караванського
  3. заслужений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заслужити. 2》 у знач. прикм.Який має заслуги (див. заслуга 1)). || Уживається в складі почесного звання, яке надається урядом за видатну діяльність у галузі науки, мистецтва, виробництва і т. ін. Заслужений артист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заслужений — Заслу́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заслужений — ЗАСЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заслужи́ти. — Шановні й любі гості! — сказав Начко.. —Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (Фр. Словник української мови в 11 томах