1. Орфоепічний словник української мови

захисник

захи́сни́к

[захисниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў і [захиесник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захисник — (той, хто захищає кого-небудь) заступник, оборонець, адвокат, розм. жарт, патрон. Словник синонімів Полюги
  2. захисник — захи́сни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. захисник — Оборонець, заступник, опікун, протектор, ґарант; (ідей) поборник, адепт, ур. споборник. Словник синонімів Караванського
  4. захисник — I адвокат, заступник, заступничок (дит.) II див. воїн Словник синонімів Вусика
  5. захисник — -а, ч. 1》 Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. || Те, що оберігає, загороджує, укриває кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. захисник — АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. Словник синонімів української мови
  7. захисник — Захи́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. захисник — ЗАХИ́СНИ́К, захи́сника́, ч. 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. Словник української мови в 11 томах
  9. захисник — рос. защитник фізична або юридична особа, яка офіційно захищає в суді інтереси іншої особи (підзахисного). Eкономічна енциклопедія