1. Орфоепічний словник української мови

збігти

збі́гти

[зб’ігтие]

зб'іжу, зб'іжиш, зб'іжиемо, зб'іжиете; нак. -б'іжи, -б'іж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збігти — збі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збігти — див. збігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збігти — збі́гло (набі́гло) на ду́мку кому і без додатка, безос. Хто-небудь раптово про щось подумав, відчув якесь бажання і т. ін. Збігло мені на думку, чи не лісовничку я вгледів (Марко Вовчок); “Шикарний мужчина”, збігло на думку Синявіна... Фразеологічний словник української мови
  4. збігти — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. збігти — ЗБІ́ГТИ див. збіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. збігти — Збігти, -ся см. збігати, -ся. Словник української мови Грінченка