1. Орфоепічний словник української мови

згадка

зга́дка

[згадка]

-дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. згадкие/ згадки, згадок

дв'і згадкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згадка — зга́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зга́дки Орфографічний словник української мови
  2. згадка — Спогад, спомин, р. згад, спогадання, споминка, споминок; (у тексті) згадування; (- пам'ятну річ) пам'ятка; У ФР. незабудь, пам'ять. Словник синонімів Караванського
  3. згадка — див. спогад Словник синонімів Вусика
  4. згадка — -и, ж. 1》 Відтворення в пам'яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування. || Те, що лишилося, збереглося в пам'яті; спогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. згадка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  6. згадка — Зга́дка, -дки, -дці; зга́дки́, зга́до́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. згадка — ЗГА́ДКА, и, ж. 1. Відтворення в пам’яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування. Словник української мови в 11 томах
  8. згадка — Згадка, -ки ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179. Словник української мови Грінченка