1. Орфоепічний словник української мови

зруйнований

зруйно́ваний

[зруйнованией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зруйнований — зруйно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зруйнований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зруйнувати. || зруйновано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зруйнувався. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зруйнований — Зруйно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зруйнований — ЗРУЙНО́ВАНИЙ, а. е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зруйнува́ти. Хоч не зруйнована — руїна ся будова, З усіх кутків тут пустка вигляда (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах