зігнутися

зігну́тися

[з'ігнутиес'а]

з'ігнус'а, з'ігнеис':а/ з'ігнес':а, з'ігнеиц':а/з'ігнец':а, з'ігнеимос'а, з'ігнеитеис'а/з'ігнеитес'а, з'ігнуц':а; нак. з'ігнис'а, з'ігн'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зігнутися — зігну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зігнутися — див. згинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зігнутися — гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси.. Фразеологічний словник української мови
  4. зігнутися — ГНУ́ТИСЯ (набирати зігнутої форми), ЗГИНА́ТИСЯ, ВИГИНА́ТИСЯ (набирати заокругленої форми). — Док.: зігну́тися, ви́гнутися. Павутиння летіло пучками, нитками.., то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто (І. Словник синонімів української мови
  5. зігнутися — ЗІГНУ́ТИСЯ див. згина́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. зігнутися — Згина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459. Словник української мови Грінченка