комплект

компле́кт

[комплект]

-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплект — компле́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комплект — Набір; (ключів) в'язка, низка; (посуду) сервіс; (меблів) ґарнітур; (білизни) пара, зміна; (карт) колода; (санітарних засобів) пакет; (товарів) асортимент; (літер) шрифт; (журналів за рік) річник. Словник синонімів Караванського
  3. комплект — -у, ч. 1》 Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення. 2》 Встановлене число осіб, які допущені куди-небудь або повинні бути десь за штатом і т. ін. Штатний комплект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комплект — КОМПЛЕ́КТ, у, ч. 1. Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення. Зробіть у книгарні наказ, щоб вони вислали .. 4 комплекти (том 1, 2, 3-й, 4-й) моїх оповідань (М. Словник української мови у 20 томах
  5. комплект — компле́кт (від лат. completus – повний) повний набір інструментів, інших предметів, що мають певне призначення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комплект — НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи). Словник синонімів української мови
  7. комплект — Компле́кт, -ле́кту; -ле́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комплект — КОМПЛЕ́КТ, у, ч. 1. Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення. Зробіть у книгарні наказ, щоб вони вислали.. 4 комплекти (том 1, 2, 3-й, 4-й) моїх оповідань (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. комплект — рос. комплект повний набір (склад) предметів, речей тощо певного призначення, напр., К. одягу, К. інструментів, К. автомобіліста. Eкономічна енциклопедія