1. Орфоепічний словник української мови

лейтенант

лейтена́нт

[леийтеинант]

-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейтенант — лейтена́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лейтенант — у. чотар; (молодший) ІД. хорунжий; (старший) ІД. поручник. Словник синонімів Караванського
  3. лейтенант — -а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, яка має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лейтенант — ЛЕЙТЕНА́НТ, а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції європейських країн, а також людина, що носить це звання. І вони [дівчата] тепер солдати і командири, лейтенанти, капітани і майори, льотчики і зенітники (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
  5. лейтенант — лейтена́нт (франц. lieutenant, букв. – тримаючий місце, за зразком лат. locum tenens – намісник) 1. Військове звання, 1-й або 2-й офіцерський чин. 2. У Радянській Армії офіцерське звання, наступне після звання молодшого лейтенанта. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лейтенант — ЛЕЙТЕНА́НТ, а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання. Доки Черниш лікувався, в полк йому прийшло звання лейтенанта і орден Червоного Прапора за висоту 805 (Гончар, III, 1959, 213); [Кобза... Словник української мови в 11 томах