1. Орфоепічний словник української мови

лягти

лягти́

[л'агти]

л'ажу, л'ажеиш; мин. л'іг, л'агла; нак. л'аж, л'ажтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лягти — лягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лягти — див. лежати Словник синонімів Вусика
  3. лягти — див. лягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лягти — ЛЯГТИ́ див. ляга́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. лягти — (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Фразеологічний словник української мови
  6. лягти — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. лягти — Лягти́, ля́жу, ля́жеш, ля́жуть; ляж, ля́жмо, ля́жте; ліг, лягла́, лягли́; лі́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лягти — ЛЯГТИ́ див. ляга́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. лягти — Лягти́ см. лягати. Словник української мови Грінченка