1. Орфоепічний словник української мови

майка

ма́йка

[майка]

-йкие, д. і м. -йц'і, мн. майкие/ майки, майок

дв'і майкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майка — ма́йка: — зайти з майки: підійти до кого хитрощами [VII] — Зайти з ма́йки: підійти хитрощами [19] — заїхати з майки: перехитрити підступними запитаннями, спантеличити [II] зайіхати з ма́йки: одурачить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. майка — ма́йка 1 іменник жіночого роду сорочка ма́йка 2 іменник жіночого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
  3. майка — I -и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. II -и, ж., ент. Весняний безкрилий жук родини наривникових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майка — МА́ЙКА¹, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (І. Словник української мови у 20 томах
  5. майка — Ма́йка, -йки, -йці; майки́, -йо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. майка — МА́ЙКА¹, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (Мик. Словник української мови в 11 томах
  7. майка — Майка, -ки ж. 1) Шпанская муха. Lytta visicatoria. Вх. Пч. І. 7. 2) — олійна. Майская букашка. Meloi proscarabeus. Желех. Словник української мови Грінченка