1. Орфоепічний словник української мови

миловидий

милови́дий

[мBловидией]

м. (на) -дому/-д'ім, мн. -д'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миловидий — милови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. миловидий — (- жінку) гарненький; сов. миловидний, зап. милолиций. Словник синонімів Караванського
  3. миловидий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. миловидий — -а, -е. Який має приємні, привабливі риси обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. миловидий — МИЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має приємні, привабливі риси обличчя. Гарна дівчина Олеся, така повна, миловида (О. Стороженко); Він брав її миловидою дівчиною з розкішними золотими косами, а в нього вона стала красунею (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  6. миловидий — ПРИЄМНИЙ (про людину, її обличчя, поведінку тощо — який подобається, викликає симпатію), МИ́ЛИЙ, СЛА́ВНИЙ, ХОРО́ШИЙ, МИЛОВИ́ДИЙ, МИЛОВИ́ДНИЙ, СИМПАТИ́ЧНИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., МИЛОЛИ́ЦИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. миловидий — МИЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має приємні, привабливі риси обличчя. Гарна дівчина Олеся, така повна, миловида (Стор., І, 1957, 79); Він брав її миловидою дівчиною з розкішними золотими косами, а в нього вона стала красунею (Стельмах, II, 1962, 148). Словник української мови в 11 томах