нагребти

нагребти́

[нагреибти]

у, -беш, -беимо, -беите; мин. -р'іб, -реибла; нак.и, -б'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагребти — нагребти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагребти — див. нагрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагребти — НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нагребти — Бу, -беш, док. Побити. Нагребти по морді. Словник сучасного українського сленгу
  5. нагребти — НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О. Словник синонімів української мови
  6. нагребти — Нагребти́, див. нагріба́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нагребти — НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти. Словник української мови в 11 томах