надтяти

надтя́ти

[надт’атие]

-д'ітну, -д'ітнеиш /-д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеитеи/-д'ітнеите; мин. -т'аў, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт(‘)н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надтяти — надтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надтяти — див. надтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надтяти — НАДТЯ́ТИ див. надтина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. надтяти — НАДТЯ́ТИ див. надтина́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. надтяти — Надтя́ти см. надтинати. Словник української мови Грінченка