надтяти
надтя́ти
[надт’атие]
-д'ітну, -д'ітнеиш /-д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеитеи/-д'ітнеите; мин. -т'аў, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт(‘)н'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надтяти — надтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надтяти — див. надтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надтяти — НАДТЯ́ТИ див. надтина́ти. Словник української мови у 20 томах
- надтяти — НАДТЯ́ТИ див. надтина́ти. Словник української мови в 11 томах
- надтяти — Надтя́ти см. надтинати. Словник української мови Грінченка