наділити
наділи́ти
[над'ілитие]
-л'у, -д'ілиеш; нак. -ли, -л'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наділити — наділи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наділити — див. наділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наділити — НАДІЛИ́ТИ див. наділя́ти. Словник української мови у 20 томах
- наділити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- наділити — НАДІЛИ́ТИ див. наділя́ти. Словник української мови в 11 томах
- наділити — Наділити см. наділяти. Словник української мови Грінченка