наділити

наділи́ти

[над'ілитие]

-л'у, -д'ілиеш; нак.и, -л'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наділити — наділи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наділити — див. наділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наділити — НАДІЛИ́ТИ див. наділя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наділити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. наділити — НАДІЛИ́ТИ див. наділя́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. наділити — Наділити см. наділяти. Словник української мови Грінченка