1. Орфоепічний словник української мови

налякатися

наляка́тися

[нал'акатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налякатися — наляка́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налякатися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  3. налякатися — -аюся, -аєшся, док. Відчути переляк, страх; злякатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. налякатися — НАЛЯКА́ТИСЯ див. наля́куватися. Словник української мови у 20 томах
  5. налякатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
  6. налякатися — НАЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути переляк, страх; злякатися. Мати й налякалася, і зраділа, і заплакала (Вовчок, І, 1955, 232); — Я нічого не боюся, — засміялася Марійка. — А ти хіба налякався? (Мур., Бук. повість, 1959, 11). Словник української мови в 11 томах
  7. налякатися — Наля́куватися, -куюся, -єшся сов. в. налякатися, -каюся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться. Словник української мови Грінченка