нащадок

Значення в інших словниках

1. нащадок — наща́док 1 іменник чоловічого роду, істота про людину наща́док 2 іменник чоловічого роду майно розм. Орфографічний словник української мови
2. нащадок — р. щадок, сов. потомок, п! СПАДКОЄМЕЦЬ; мн. НАЩАДКИ, внуки, правнуки, майбутні <�прийдешні, потомні> покоління, р. потомство, зн. кодло, жм. насіння. Словник синонімів Караванського
3. нащадок — -дка, ч. 1》 Людина стос. до своїх предків. 2》 тільки мн. Люди майбутніх поколінь. 3》 розм. Про сина, спадкоємця. 4》 розм. Майно, яке переходить після смерті його власника іншій особі; спадщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нащадок — НАЩА́ДОК, дка, ч. 1. Людина стос. до своїх предків. Швиденько потім пан вибрав собі до двору двох хлопців, нащадків давніх козаків (І. Нечуй-Левицький); Вивчення історії козаччини і, особливо, військової справи .. Словник української мови у 20 томах
5. нащадок — НАЩА́ДКИ мн. (люди майбутніх поколінь), ПОТО́МКИ, ПОТО́МСТВО збірн., НАСІ́ННЯ збірн., розм.; СИНИ́, ВНУ́КИ (ОНУ́КИ), ПРА́ВНУКИ (перев. з означеннями наші, ваші і т. ін. Словник синонімів української мови
6. нащадок — Наща́док, -дка; -ща́дки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нащадок — НАЩА́ДОК, дка, ч. 1. Людина стос. до своїх предків. Швиденько потім пан вибрав собі до двору двох хлопців, нащадків давніх козаків (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. нащадок — Нащадок, -дку м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6. Словник української мови Грінченка