нотка
но́тка
[нотка]
-ткие, д. і м. ноц':і, р. мн. -ток
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотка — Но́тка: — заувага [51] Словник з творів Івана Франка
- нотка — но́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нотка — -и, ж. Зменш. до нота I 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотка — НО́ТКА, и, ж. Зменш. до но́та¹ 2, 4. В голосі все частіше чуються басовиті нотки (Ю. Бедзик); Якийсь молодий, з ноткою сердечності, голос оповідав звичайну історію втікачів (М. Коцюбинський); В її питанні звучала нотка глуму (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- нотка — НО́ТКА, и, ж. Зменш. до но́та¹ 2, 4. В голосі все частіше чуються басовиті нотки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 7); Якийсь молодий, з ноткою сердечності, голос оповідав звичайну історію втікачів (Коцюб., І, 1955, 345); В її питанні звучала нотка глуму (Вільде, На порозі, 1955, 56). Словник української мови в 11 томах