ніяковіти

ні́якові́ти

[н'ійаков'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш і [н'ійакоув'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніяковіти — ні́якові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ніяковіти — Нітитися, соромитися, губитися, не знати на яку ступити <�де подіти руки>, сидіти <дк. зостатися> ні в сих, ні в тих, с. торопіти, св. конфузитися. Словник синонімів Караванського
  3. ніяковіти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
  4. ніяковіти — ніяковію, ніяковієш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ніяковіти — НІ́ЯКОВІ́ТИ, ні́якові́ю, ні́якові́єш, недок. Те саме, що ні́титися 1. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (О. Гончар); Побачивши мене, Марія ніяковіла (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  6. ніяковіти — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. ніяковіти — Ні́якові́ти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ніяковіти — НІ́ЯКОВІ́ТИ, ні́якові́ю, ні́якові́єш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (Гончар, Таврія, 1952, 61)... Словник української мови в 11 томах