обдарованість

Значення в інших словниках

1. обдарованість — обдаро́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. обдарованість — Якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить можливість досягнення високих результатів і виконання тої чи іншої діяльності. Виділяють загальну обдарованість і спеціальну. Загальна О. стосується всіх сторін психічного життя. Словник із соціальної роботи
3. обдарованість — -ності, ж. Якість за знач. обдарований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обдарованість — Індивідуальна своєрідність потенційних задатків людини, які свідчать про те, що вона може досягти значних успіхів в певній галузі діяльності, зокрема, музичній. Словник-довідник музичних термінів
5. обдарованість — ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. обдаро́ваний 2. Скульптор відчув раптом, .. як уміння і обдарованість знову повертаються до нього (О. Гончар); Природна обдарованість людини розкривається з усією повнотою лише на ґрунті життєвого досвіду в процесі суспільної діяльності (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
6. обдарованість — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
7. обдарованість — ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. обдаро́ваний 2. Скульптор відчув раптом, .. як уміння і обдарованість знову повертаються до нього (Гончар, Новели, 1954, 102)... Словник української мови в 11 томах