область

о́бласть

[облас'т']

-с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стей

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. область — о́бласть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. область — О́бласть. Галузь, сфера (діяльності). Щоб вже сі загальні збори причинили ся до поліпшеня нашого і усуненя найбільш разячих кривд... Українська літературна мова на Буковині
  3. область — див. АРЕАЛ, СФЕРА. Словник синонімів Караванського
  4. область — 1. (знання) царина, галузь, ділянка 2. це див. округа Словник чужослів Павло Штепа
  5. область — -і, ж. 1》 Частина країни, державної території. || У дореволюційній Росії – адміністративно-територіальна, перев. окраїнна, одиниця, яка за розмірами відповідала губернії. Область Війська Донського. 2》 Адміністративно-територіальна одиниця в Україні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. область — О́БЛАСТЬ, і, ж. 1. Частина країни, державної території. За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (з навч. літ.); // Адміністративно-територіальна одиниця у деяких країнах, зокрема в Україні. Словник української мови у 20 томах
  7. область — Володіння, панування Словник застарілих та маловживаних слів
  8. область — О́БЛАСТЬ, і, ж. 1. Частина країни, державної території. За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (Іст. СРСР, І, 1956, 69); // У дореволюційній Росії — адміністративно-територіальна, перев. Словник української мови в 11 томах
  9. область — рос. область в Україні й інших пострадянських державах — адміністративно-територіальна одиниця у складі держави. Eкономічна енциклопедія