1. Орфоепічний словник української мови

облетіти

облеті́ти

[облеит’ітие]

-леичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облетіти — облеті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облетіти — див. облітати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  4. облетіти — ОБЛЕТІ́ТИ див. обліта́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. облетіти — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  6. облетіти — Облеті́ти, див. обліта́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. облетіти — Облеті́ти, -лечу́, -ти́ш гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66. Словник української мови Грінченка