оборонний

оборо́нний

[оборон:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборонний — оборо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оборонний — -а, -е. Прикм. до оборона 3-5). || Який працює на оборону країни. || Признач. для оборони. Оборонна промисловість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оборонний — ОБОРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до оборо́на 3-5. За п’ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (Кучер, Голод, 1961, 165); Полк, в якому служив лейтенант Заярний... Словник української мови в 11 томах
  4. оборонний — ОБОРО́ННИЙ, а, е. Стос. до оборони (1, 3, 4 знач.). За п'ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (В. Словник української мови у 20 томах
  5. оборонний — Оборо́нний, -на, -не (захисний) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оборонний — Оборо́нний, -а, -е Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться. Черниг. г. Словник української мови Грінченка