обсадити

обсади́ти

[обсадитие]

-аджу, -адиеш; нак.и, -д'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсадити — обсади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсадити — див. обсаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обсадити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. обсадити — Обсаджувати, -джую, -єш сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80. Словник української мови Грінченка