обсадити
обсади́ти
[обсадитие]
-аджу, -адиеш; нак. -ди, -д'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсадити — обсади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обсадити — див. обсаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати. Словник української мови у 20 томах
- обсадити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати. Словник української мови в 11 томах
- обсадити — Обсаджувати, -джую, -єш сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80. Словник української мови Грінченка