1. Орфоепічний словник української мови

одягтися

одягти́ся

[од'агтис'а]

од'агнус'а, од'агнеис':а, од'агнеиц':а, од'агнуц':а; мин. од'агс'а, од'аглас'а; нак. -гнис'а, -гн'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одягтися — одягти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одягтися — див. одягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одягтися — ОДЯГТИ́СЯ див. одяга́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. одягтися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. одягтися — ОДЯГТИ́СЯ див. одяга́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. одягтися — Одяга́тися, -га́юся, -єшся сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19. Словник української мови Грінченка