1. Орфоепічний словник української мови

озонний

озо́нний

[озон:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озонний — озо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. озонний — -а, -е. Який містить озон; озоновий. Озонні хмари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озонний — ОЗО́ННИЙ, а, е. Те саме, що озо́новий. Коли виник достатній озонний екран, рослини вийшли на сушу (із журн.); Якщо ми будуємо спільний європейський дім, то журналіст у кожній країні повинен почуватися як дома, в озонній інформаційній атмосфері (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах