опеньок
опе́ньок
[опен'ок]
-н'ка, м. (на) -н'ку, мн. -н'кие, -н'к'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опеньок — опе́ньок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- опеньок — -нька, ч. Їстівний гриб із жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках чи біля коренів дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опеньок — Підпенька Словник чужослів Павло Штепа
- опеньок — ОПЕ́НЬОК, нька, ч. Їстівний гриб з жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля коренів дерев; підпеньок. Голодному й опеньки м'ясо (прислів'я); Гостро пахло грибами. Та ось і вони! Високі, на тонких ніжках!... Словник української мови у 20 томах
- опеньок — Їстівний гриб класу базидіоміцетів; шапинка коричнева, з різними відтінками, вкрита лусочками; грізний паразит хвойних дерев. Універсальний словник-енциклопедія
- опеньок — ОПЕ́НЬОК (їстівний гриб із жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці), ПІДПЕ́НЬОК (ПІДПЕ́НЬКА) діал. Ми збирали (в лісі) красноголовці, червонюки, опеньки (О. Досвітній); Ой піду ж я в ліс по підпеньки (пісня). Словник синонімів української мови
- опеньок — Опе́ньок, опе́нька; опе́ньки, -ньків і -ньок, -нькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опеньок — ОПЕ́НЬОК, нька, ч. Їстівний гриб з жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля коренів дерев. Голодному й опеньки м’ясо (Укр.. присл.., 1955, 47); Гостро пахло грибами. Та ось і вони!... Словник української мови в 11 томах
- опеньок — Опе́ньок, -нька м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536. Словник української мови Грінченка