опит

Значення в інших словниках

1. опит — о́пит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. опит — (дія) опитування, розпитування, перепитування; Б. З. допит, сов. дізнання. Словник синонімів Караванського
3. опит — -у, ч. 1》 Дія за знач. опитувати, опитати 1). 2》 заст. Допит, дізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опит — О́ПИТ, у, ч. 1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (С. Словник української мови у 20 томах
5. опит — ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли. Словник синонімів української мови
6. опит — О́ПИТ, у, ч. 1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (Скл. Словник української мови в 11 томах
7. опит — Опит, -ту м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043. Словник української мови Грінченка