1. Орфоепічний словник української мови

оселитися

осели́тися

[осеилитиес'а]

-л'ус'а, оселиес':а, оселиец':а, осел'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселитися — осели́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оселитися — о. стати на якір. Словник синонімів Караванського
  3. оселитися — див. оселятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оселитися — ОСЕЛИ́ТИСЯ див. оселя́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. оселитися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
  6. оселитися — ОСЕЛИ́ТИСЯ див. оселя́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. оселитися — Оселя́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148. Словник української мови Грінченка