1. Орфоепічний словник української мови

паління

палі́ння

[пал’ін':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паління — палі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. паління — -я, с. Дія за знач. палити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паління — ПАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹. – Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (М. Трублаїні); Відвар нетреби спричинює паління, тому користуватись ним треба з деякою обережністю (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. паління — ПАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти. — Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (Трубл., І, 1955, 44). Словник української мови в 11 томах
  5. паління — Палі́ння, -ня с. Сжиганіе. Гн. II. 219. Словник української мови Грінченка