1. Орфоепічний словник української мови

паранджа

паранджа́

[паранgа]

-дж'і, ор. -джейу, мн. -андж'і, -андж

дв'і парандж'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паранджа — паранджа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири паранджі́ Орфографічний словник української мови
  2. паранджа — -і, ж. Довгий широкий халат із волосяною сіткою, що закривала обличчя, без якого мусульманкам у Середній Азії не дозволялось з'являтися перед сторонніми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паранджа — ПАРАНДЖА́, і́, ж. Довгий широкий халат з волосяною сіткою, що закривала обличчя, без якого мусульманкам у Середній Азії не дозволялось з'являтися перед сторонніми. Перед ними, мов з-під землі, виросла закрита в паранджу висока жінка (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. паранджа — паранджа́ (від араб. фаранджійя – верхній одяг) старовинний одяг мусульманських жінок у Середній Азії, що вкривав жінку з голови до ніг. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. паранджа — ПАРАНДЖА́, і́, ж. Довгий широкий халат з волосяною сіткою, що закривала обличчя, без якого мусульманкам у Середній Азії не дозволялось з’являтися перед сторонніми. Перед ними, мов з-під землі, виросла закрита в паранджу висока жінка (Ле, Міжгір’я, 1953, 33). Словник української мови в 11 томах