1. Орфоепічний словник української мови

парламент

парла́мент

[парламеинт]

-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парламент — парла́мент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парламент — -у, ч. 1》 Законодавчий орган держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. 2》 Про найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парламент — ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (Конституція України); [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля?... Словник української мови у 20 томах
  4. парламент — парла́мент (англ. parliament, франц. parlement, від франц. parler – говорити) 1. У Франції до буржуазної революції кінця 18 ст. – найвищий судовий орган. 2. Виборний (повністю або частково) законодавчий орган у ряді буржуазних держав. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. парламент — I у Франції в XIII-XVIII ст. найвищий королівський суд; у XVIII ст. — 13 парламентів (найважливіший, паризький, реєстрував королівські укази і міг вносити до них поправки); ліквідований під час франц. революції 1789-99. II в Англії, а від 1707 у Вел. Універсальний словник-енциклопедія
  6. парламент — ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Законодавчий орган буржуазної держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля? [Кембль:] А в тім, що ні король, ні парламент ламать не сміє присуду громади (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах