1. Орфоепічний словник української мови

певність

пе́вність

[пеўн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. певність — пе́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. певність — -ності, ж. Абстр. ім. до певний 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. певність — ПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пе́вний 1–5. Друга пара, Миколай з Параскою, – це вже інші люди. Статочні [статечні], солідні газди. Молоді ще, але якась певність рухів і світогляду (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. певність — пе́вність впевненість (м, ср, ст) ◊ із цілою пе́вністю → певно 1(ст): Із цілою певністю можу сказати, що завтра ще не встигнуть направити вінди, і знову доведеться йти піхотою (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. певність — Пе́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. певність — ПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пе́вний 1-5. Друга пара, Миколай з Параскою, — це вже інші люди. Статочні [статечні], солідні газди. Молоді ще, але якась певність рухів і світогляду (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  7. певність — Пе́вність, -ности ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54. Словник української мови Грінченка