1. Орфоепічний словник української мови

перегній

перегні́й

[пеиреигн’ій]

-нойу, ор. -нойеим, м. (на) -нойі

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегній — перегні́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перегній — -ною, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток унаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус. || Перегнилий гній (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перегній — ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус. Готовий компост – це цінне добриво – перегній з значним вмістом азоту, фосфору і калію (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. перегній — ГНІЙ (органічне добриво), ПЕРЕГНІ́Й, ПОГНІ́Й діал., ОБІРНИ́К діал. Відомо — щоб краще родила земля, Потрібно возити гній на поля (С. Олійник); Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (С. Словник синонімів української мови
  5. перегній — Перегні́й, -гно́ю, -гно́єві, -но́єм; -гно́ї, -їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перегній — ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів; гумус. Словник української мови в 11 томах
  7. перегній — Перегній, -гно́ю м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170. Словник української мови Грінченка