1. Орфоепічний словник української мови

перегороджений

перегоро́джений

[пеиреигороджеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегороджений — перегоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перегороджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перегородити. || перегороджено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Розділений на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перегороджений — ПЕРЕГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перегороди́ти. Хати Кайдашенків стояли дуже близько одна коло одної, а їх городи були перегороджені тільки поганеньким тином (І. Нечуй-Левицький); Тут, де Борислав, була колись турецька фортеця.. Словник української мови у 20 томах
  4. перегороджений — Перегоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перегороджений — ПЕРЕГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перегороди́ти. Хати Кайдашенків стояли дуже близько одна коло одної, а їх городи були перегороджені тільки поганеньким тином (Н.-Лев., II, 1956, 370); Тут, де Борислав, була колись турецька фортеця.. Словник української мови в 11 томах