1. Орфоепічний словник української мови

перекинутися

переки́нутися

[пеиреикинутиес'а]

-нус'а, -неис':а, -неиц':а, -нуц':а; нак. -ин'с'а, -ин'теис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекинутися — переки́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекинутися — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. перекинутися — див. перекидатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекинутися — ПЕРЕКИ́НУТИСЯ див. перекида́тися². Словник української мови у 20 томах
  5. перекинутися — і сло́вом не переки́нутися. Зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський); Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Фразеологічний словник української мови
  6. перекинутися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  7. перекинутися — ПЕРЕКИ́НУТИСЯ див. перекида́тися². Словник української мови в 11 томах
  8. перекинутися — Перекидатися, -даюся, -єшся сов. в. переки́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав. 2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся. Словник української мови Грінченка