1. Орфоепічний словник української мови

перемикач

перемика́ч

[пеиреимиекач]

-ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемикач — перемика́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перемикач — -а, ч. Пристосування для перемикання (див. перемикання I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемикач — див. переключатель Словник чужослів Павло Штепа
  4. перемикач — ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання (див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв'язалася з черговим радарних установок (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. перемикач — ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання ( див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв’язалася з черговим радарних установок (Собко, Срібний корабель, 1961, 255). Словник української мови в 11 томах