1. Орфоепічний словник української мови

перчик

пе́рчик

[перчиек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перчик — пе́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до перець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перчик — ПЕ́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пе́рець. [Вітровий:] А зараз давай юшку зваримо .. Тут у мене припаси. (Виносить з куреня ящик, виймає). Ось перчик, цибуля, старе сало... (О. Корнійчук); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. перчик — пе́рчик ірон. чоловічий статевий орган (Лучук)|| = будуляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. перчик — з жи́вчиком та з пе́рчиком. Запальний, гарячий, відважний; гострий на язик. — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? А таки вхопить... Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. перчик — ПЕ́РЧИК, а, ч. Зменш. —пестл. до пе́рець. [Вітровий:] А зараз давай юшку зваримо.. Тут у мене припаси. (Виносить з куреня ящик, виймає). Ось перчик, цибуля, старе сало… (Корн., II, 1955, 219); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. перчик — Пе́рчик, -ку м. ум. отъ перець. Словник української мови Грінченка