плаття

Значення в інших словниках

1. плаття — пла́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. плаття — 1. Жіночий одяг; сукня. Ляля була одягнена в плаття-костюм (Ірина Вільде). 2. Одяг узагалі. Хома та Ярема – То ріднії браття, Що на Хомі й на Яремі Однакові плаття: Що на Хомі жупанок, А на Яремі каптанок, Що на Хомі кобеняк... Літературне слововживання
3. плаття — див. одяг Словник синонімів Вусика
4. плаття — -я, с. 1》 Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. 2》 збірн., заст. Одяг. 3》 збірн., заст. Білизна. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плаття — 1. див. одіяння 2. це білизна Словник чужослів Павло Штепа
6. плаття — ПЛА́ТТЯ, я, с. 1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.. Словник української мови у 20 томах
7. плаття — БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Словник синонімів української мови
8. плаття — ПЛА́ТТЯ, я, с. 1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.. Словник української мови в 11 томах
9. плаття — Плаття, -тя с. Бѣлье. Ковельс. у. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Мет. 263. Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває. АД. І. 169. Словник української мови Грінченка