податківець

податкі́вець

[податк’івеиц']

-к'іўц'а, ор. -к'іўцеим, м. (на) -к'іўцеив'і /-к'іўц'у, мн. -к'іўц'і, -к'іўц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. податківець — податкі́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. податківець — -вця, ч. Працівник податкової служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. податківець — ПОДАТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Працівник податкової (у 2 знач.) установи. Візит податківців на підприємство; Податківці пояснюють сталу тенденцію до збільшення кількості фіктивних фірм .. недосконалістю системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (з газ.). Словник української мови у 20 томах