полонити

Значення в інших словниках

1. полонити — недок. і док., брати <�захоплювати> в полон; (світ) підкоряти, підбивати, загарбувати, завойовувати, здобувати; (уяву) заполонювати; (красою) зачаровувати, полонити серце, п! ПРИЧАРОВУВАТИ; тлк. док. (серце) заволодіти чим. Словник синонімів Караванського
2. полонити — див. перемагати Словник синонімів Вусика
3. полонити — -лоню, -лониш, недок. і док., перех. 1》 Насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій. 2》 Силою війська підкоряти, загарбувати; завойовувати. 3》 перен. Підкоряти своєму впливові. || Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати. Полонити серце. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. полонити — полони́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
5. полонити — ПОЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, недок. і док., кого, що. 1. Насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій. Злі татари набігали, Мужа й жону зарубали, Мале дівча полонили, Тільки хлопця не вловили (М. Словник української мови у 20 томах
6. полонити — полони́ти се́рце чиє, кого. Дуже сподобатися кому-небудь. Ось молодий Ацамаз і побачив красуню. Серце юнацьке одразу вона полонила (Л. Первомайський); Багатотисячна аудиторія з нетерпінням чекала початку концерту. Адже співак встиг полонити серця слухачів (З журналу). Фразеологічний словник української мови
7. полонити — ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. полонити — ПОЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, недок. і док., перех. 1. Насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій. Злі татари набігали, Мужа й жону зарубали, Мале дівча полонили, Тільки хлопця не вловили (Кост. Словник української мови в 11 томах
9. полонити — Полонити, -ню́, -ниш гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68. Словник української мови Грінченка